exit
search
18 червня 2016

Конституційні зміни щодо правосуддя. Чого чекати?

17 червня 2016 р.

м. Тернопіль

Прес-реліз

Конституційні зміни щодо правосуддя. Чого чекати?


Лише близько одного відсотка опитаних жителів Тернопільської області, як і решти областей західного регіону, повністю довіряють українським судам. Саме поширеність корупції серед суддів, на думку 67% опитаних, найбільш негативно впливає на довіру до судової влади. Тому 57% тернопільців, як і мешканців інших західних областей України, вважають проведення судової реформи одним із нагальних завдань. Такими виявились результати дослідження, оприлюдненого Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» і Центром політико-правових реформ. Нещодавно прийняті зміни до Конституції України у частині правосуддя дають шанс змінити ситуацію та відновити довіру громадян до судової гілки влади.

2 червня Верховна Рада України остаточно схвалила зміни до Конституції щодо правосуддя, які були внесені Президентом. Згідно ухвалених змін до Конституції в частині правосуддя, призначення на посаду судді здійснюватиметься лише за конкурсом, не стануть винятком і судді Конституційного Суду. Також служителів Феміди призначатимуть одразу безстроково, тобто, без першого 5-річного терміну, який раніше використовувався для виховання «слухняності» у суддів.

До підстав для звільнення судді з посади тепер включено грубе чи систематичне нехтування обов’язками та порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна. А повноваження суддів, призначених на посаду строком на 5 років, припинятимуться із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді знову в загальному конкурсному порядку, визначеному законом.

Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду до набрання чинності змін до Конституції, також має бути оцінена. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення з посади. 84% жителів Тернопільської області, як і інших областей західного регіону, схвально поставились до запровадження переатестації усіх суддів на предмет компетентності, доброчесності та етичності поведінки. У випадку реорганізації судів (а експерти переконані, що вона повинна стосуватися передусім судів вищого рівня, зокрема й Верховного Суду), судді цих судів мають або піти у відставку, або на відкритому конкурсі поряд з претендентами з-поза меж судової системи довести, що вони є кращими.

Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, експерт групи «Конституційна реформа» Реанімаційного пакету реформ відмічає, що конституційні зміни щодо правосуддя передбачають нові можливості і для тих, хто не є суддею і навіть не планує ним стати. «Тепер звернутись з конституційною скаргою до Конституційного Суду України зможе будь-яка особа, яка переконана, що застосований в кінцевому судовому рішенні в її справі закон суперечить Конституції України. 68% жителів Тернопільської області підтримують запровадження можливості оскаржити неконституційний закон у Конституційному Суді України» – зауважила Юлія Кириченко.

2 червня також було ухвалено нову редакцію закону Про судоустрій та статус суддів, що, через прийняття такого масштабного закону за прискореною процедурою, має ряд недоліків, через які негативна ситуація в судовій системі може лише законсервуватися.

Попри запровадження громадської ради доброчесності, громадськість може й не отримати ефективних важелів впливу на добір та оцінювання суддів. Оскільки висновки новоствореної громадської ради матимуть для Вищої кваліфікаційної комісії суддів лише характер "інформації", вони не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності.

Законопроект, хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності. Не передбачено жодного спеціального механізму добору суддів нового Верховного Суду, що гарантував би неупередженість такого відбору і достатню довіру суспільства до цього процесу. Більше того, закон дає можливість головам судів часів Януковича, які звикли виконувати політичні вказівки, ще на шість-сім років залишитися на своїх посадах.

У зв’язку з цим експерти закликають народних депутатів прийняти зміни до закону Про судоустрій і статус суддів, які виправлять зазначені недоліки, а саме – забезпечать ефективне оновлення суддівського корпусу, а також прозорий та неупереджений добір суддів до нових судів з вирішальним голосом громадськості щодо доброчесності суддів.

Загалом прийняті закони відкривають можливість до функціонування судової влади за принципами верховенства права, але лише у тому випадку, якщо громадськість та політичні сили спільними зусиллями забезпечуватимуть продовження судової реформи та реальну дію законів.

Крім того, Юлія Кириченко наголошує, щоб зміни до Конституції запрацювали, потрібно ухвалити ще й новий закон про Вищу раду правосуддя, закони про адвокатуру і прокуратуру, про Конституційний Суд, внести зміни до процесуальних кодексів. І це програма лише на найближчі три місяці – до набрання чинності змінами до Конституції щодо правосуддя.

«Конституційні зміни були необхідні для проведення судової реформи. Проте не варто забувати, що реформи потребує і законодавча, і виконавча влади, і місцеве самоврядування. Чекаємо комплексних змін до Конституції у цих сферах. Почати можна з розмежування реформи децентралізації та питання війни» – наголошує Ігор Коліушко, експерт з конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ.


Контактна особа:  
Аліса Тимченко
координатор регіонального прес-центру Центру політико-правових реформ
063 864 30 62,  044 278 48 95
alisa.timchenko.kk@gmail.com