exit
search
21 березня 2016

Публічний глум Конституційного суду

Розбираємо по кісточках рішення Конституційного Суду України: що таке «наступна чергова сесія» парламенту
Замість прологу: дані соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» від 29 січня 2016 року щодо ставлення громадян до Конституційного Суду:
Якою мірою ви довіряєте Конституційному Суду України?

  Травень 2013 Грудень 2013 Грудень 2014 Грудень 2015
Зовсім не довіряю 36,6 34,9 35,7 38,1
Переважно не довіряю 22,5 27,6 31,9 30,3
Переважно довіряю 17,0 19,2 11,0 8,1
Цілком довіряю 4,0 2,9 1,1 1,1
Важко сказати 20,0 15,4 20,3 27,7
   

Колишні члени КСУ (із тих, хто був здатен відхиляти прохання Кучми та Януковича) сміялися: очевидне не підлягає тлумаченню – Конституційний суд має відхилити подання народних депутатів, в якому просять розтлумачити, що означає «наступна чергова сесія».

Тим більше, сам Конституційний Суд у попередній практиці внесення змін до Конституції ніколи не спотикався на значенні положення статті 155. Але судді все ж пішли на публічний глум та вдалися до тлумачення  очевидного. 18 березня 2016 року КСУ оприлюднив своє рішення.

Отже, Конституційний Суд звернувся до Великого тлумачного словника української мови та з’ясував, що слово „наступний" вживається у двох значеннях:

1) „той, який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось", тобто вказує на послідовну черговість дій (подій), які йдуть слідом одна за одною.;

2) „який має відбутися" (дальший, подальший).

Також суд дослідив вживання слова «наступний» у Конституції та, наприклад, навів положення  частини другої статті 96 Конституції України „Кабінет міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік".

Проте ці очевидні речі (приклад про бюджет на наступний рік) не дали суду можливості надати відповідь на питання народних депутатів: наступна сесія  - це  сесія, яка слідує за сесією, на якій було попередньо схвалено конституційні зміни, чи будь-яка майбутня сесія.

Не зарадило теперішньому складу суддів КСУ (що почали «тлумачити» Конституцію разом з Януковичем) те, що у своєму ж рішенні у 2002 році Конституційний Суд фактично вже говорив,  що наступна сесія  - це  сесія, яка слідує за сесією, на якій було попередньо схвалено конституційні зміни.

У 2016 році суд посилається на це своє попереднє рішення, проте на інші його положення, а саме, що таке чергова сесія. І дивним чином не помічає, що рішення містить роз’яснення, що таке наступна сесія. І, відповідно, суд не роз’яснює, чому його правова позиція змінилася.

В резолютивній частині суд не дає офіційного тлумачення положень статті 155 Конституції і не відповідає на питання: чи означає,  що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути прийнятий лише на безпосередньо наступній (за номером) сесії Верховної Ради України після сесії, на якій такий законопроект попередньо схвалений; чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України можливо на будь-якій наступній сесії (тобто такій, що має місце пізніше за часом) після сесії, на якій відбулося попереднє схвалення такого законопроекту?

Суд говорить, що за офіційним тлумачення положень захищеного розділу ХІІІ Конституції звертатися потрібно до регламенту парламенту.

Цитую резолютивну частину рішення: «положення „на наступній черговій сесії Верховної Ради України", застосоване у статті 155 Конституції України … необхідно розуміти так, що наступною черговою сесією Верховної Ради України є чергова сесія парламенту, яка має відбутися відповідно до положень розділу XIII „Внесення змін до Конституції України" Основного закону України та регламенту Верховної Ради України».

Не допускаючи, що Конституційний Суд може поставити регламент вище Конституції України, слід констатувати, що для законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації)» наступна чергова сесія, на якій міг бути прийнятий законопроект, вже закінчилася.

На сьогодні народним депутатам (і президенту) треба починати працювати над попереднім схваленням законопроекту щодо децентралізації та змістовної дискусії конституційних змін, а не штучно тягнути час і виставляти на глум Конституційний Суд України.

Замість епілогу: ще один показник із соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи» щодо ставлення громадян до Конституційного Суду: 74% виступають за запровадження конкурсного добору суддiв Конституцiйного Суду, зараз це робиться абсолютно непрозоро самим президентом по своїй квоті або підкилимно у Верховній Раді  та суддівським корпусом – без переліку вимог до охочих стати суддями КСУ та без публічного обговорення цих охочих.

З повною версією статті можна ознайомитись тут.