exit
search
22 січня 2016

У Києві презентували інформаційну кампанію #Конституція

З часу прийняття українська Конституція ніколи не була реально діючим документом і цінністю для кожного громадянина. Зараз, як ніколи, стоїть гостра потреба змінити це. Активне громадянське суспільство починає усвідомлювати важливість Конституції та активно включається в процес впровадження змін.

"Всі комплексні зміни до Конституції, які були, відбувалися у неконституційний спосіб. Конституцію змінювали не в інтересах суспільства та держави, а виключно в тимчасових політичних інтересах",  - вважає експерт "Центру політико-правових реформ" та Реанімаційного Пакету Реформ Юлія Кириченко.

Сьогодні Україні катастрофічно потрібне збалансування гілок влади, децентралізація влади та реформа правосуддя, а також удосконалення захисту Конституції (реформа Конституційного Суду). 

З цією метою Центр політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ запускають інформаційну кампанію "КонституціЯ". Кампанія спрямована на підняття авторитету Конституції, підвищення обізнаності громадян щодо сутності Конституції та необхідних суспільству конституційних змін, що сприятиме дотриманню владою Конституції.

Конституційна реформа розпочалася з фальшстарту, а сьогодні рухається повільно. Ініційований главою держави конституційний процес не торкається трикутника влади (парламент, президент, уряд). Наразі експертами в сфері конституційного права ведеться розробка комплексного законопроекту щодо внесення змін до Конституції в частині удосконалення парламентсько-президентської форми правління.

У відповідь на вимогу суспільства Президент України вніс на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя. Наразі, відповідно до процедури, за направленням Верховної Ради України проект закону розглядає Конституційний Суд України.

"Конституційні зміни відкривають можливість перевірити на відповідність займаній посаді (провести переатестацію) усіх суддів, які працюють сьогодні, а вакантні суддівські посади заповнюватимуть виключно за результатами конкурсу. Сподіваємось, що такий важливий для всієї України процес внесення змін до Основного Закону не загальмує і буде доведений до кінця у передбачені для цього терміни. А одночасно парламент повинен ухвалити пакет законів, які визначать чіткі механізми і строки реорганізації судової системи. Без таких законів конституційні зміни не працюватимуть", – наголосив Михайло Жернаков, експерт групи РПР "Судова реформа", член ради РПР.

Одним із основних і найбільш обговорюваних векторів конституційної реформи стала децентралізація. Наразі Верховна Рада України повинна набрати 300 голосів, щоб остаточно змінити текст.  Втім у парламенті поки їх немає, оскільки у згаданому законопроекті є стаття 18, де йдеться про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, які мають бути визначені в окремому законі.

І хоча в цьому положенні не йдеться про особливий статус Донбасу, а тільки про особливості здійснення місцевого самоврядування в деяких його районах, дискусія навколо цього пункту стала політизованою. 20 січня 51 народний депутат України звернувся до Конституційного Суду для отримання офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції України - "наступна чергова сесія Верховної Ради України".

У зв’язку з цим голова правління "Центру політико-правових реформ" Ігор Коліушко переконаний: "Існує ймовірність, що зміни до Конституції у частині децентралізації можуть бути відкладені. Замість того, щоб проголосувати 300 голосами усіх фракції коаліції і запустити повноцінну реформу децентралізації".

Кампанія повинна привести до усвідомлення громадянами, що Конституція – це не декларація і не домовленість політиків, а суспільний договір між нами всіма.

Це правила для суспільства, в якому ми хочемо жити. Жодному політику, хто порушує умови суспільного договору (Конституції), не повинно бути місця у владі.

Зміни, напрацьовані Конституційною комісією чи те, що стане компромісом в політичній грі і стане частиною Конституції, не буде працювати в щоденному житті громадян, якщо вони не будуть залучені до вироблення цих змін.

Громадяни України не повинні більше залишалися в позиції "поставлених до відома" щодо конституційних змін або отримати як дар від політиків оновлену Конституцію України.

"Конституція – це суспільна угода. Ми маємо розуміти її значення і пояснювати дітям, чому це слово пишеться з великої літери", - підкреслює Тетяна Печончик,  голова правління Центру інформації про права людини.