exit
search
14 грудня 2015

Винахідлива Феміда, або Як ухиляються від люстрації?

Рецепт від ВАСУ

На підтвердження цьому наведу постанову Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), який визнав незаконним рішення Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) про звільнення судді Ірпінського міського суду Володимира Шумка за незаконне позбавлення автомайданівця водійських прав. Хоча висновок ВККС носить рекомендаційний характер для Вищої ради юстиції (ВРЮ), і не може бути оскарженим у суді. Але судді ВАСУ Кочан, Бутенко, Малинін, Ситников і Швець вирішили, що така норма суперечить ст. 55 Конституції України, в якій йдеться про те, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, чим перебрали на себе повноваження конституційних суддів.

 
Ба, більше! Виносячи постанову по цій справі, судді ВАСУ посилалися на норми, які втратили чинність з прийняттям нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», мовляв, саме вони діяли на момент вчинення позивачем, тобто суддею Шумком, проступку. Йдеться про строки давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. За старою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів» це можна було зробити протягом року. Його нова редакція передбачає три роки з моменту вчинення суддею проступку. Але судді ВАСУ під час здійснення правосуддя за чинним законодавством чомусь застосували стару редакцією зазначеного закону. Через те, що сплив рік з часу винесення суддею Шумком рішення про відбирання у автомайданівця водійських прав, вони визнали рішення ВККС про звільнення позивача з посади судді незаконним та скасували його.
 
Таке вільне трактування норм законодавства судді собі дозволили, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу звільненого за часів режиму Януковича судді Верховного Суду України Олександра Волкова.
 
Дуже вдало з цього приводу висловився у мережі Фейсбук експерт Центру політико-правових реформ з судівництва (ЦППР) Роман Куйбіда, який назвав таке рішення рецептом від ВАСУ «як „відмазати“ від відповідальності суддів, які влаштовували судилище під час подій на Майдані».
 
«Беремо новий закон, беремо старий закон, ретельно перемішуємо до однорідної консистенції, притрушуємо принципом верховенства права, прикрашаємо практикою ЄСПЛ і зверху садимо марципанову фігурку переможного судді Олександра Волкова. Рекомендовано до регулярного вживання всім суддям, які зрадили честі», — пише Роман Куйбіда.
 
За цим іронічним висловлюванням криється гірка правда про те, що така постанова вищої інстанції (розгляд скарг про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів лише у ВАСУ — це винахід так званої судової реформи, проведеної за часів Януковича) не підлягає скасуванню, тому є фактично «індульгенцією» для суддів, які зрадили присязі під час Євромайдану. Значна частина з них залишається працювати на посаді завдяки членам ВРЮ, які під час таємного голосування за рішення про їхнє звільнення не дали достатньої кількості голосів. Тож не дивно, що паралельно українська Феміда почала допомагати й правоохоронцям режиму Януковича, які намагаються через суд уникнути люстрації.
 

Винахід прокурорів

Яскравий приклад — рішення судді Окружного адміністративного суду Києва Руслана Арсірія у справі старшого сина колишнього заступника Генерального прокурора України Віктора Кудрявцева, Євгена Кудрявцева, який працював заступником прокурора Солом’янського району Києва (до 2 грудня 2015 року — слідчим з особливо важливих справ прокуратури Києва). Його фото із не менш колоритною за біографію зовнішністю останні два тижні гуляє інтернет-простором.

Така увага громадськості до персони Євгена Кудрявцева виникла у зв’язку з оприлюдненнямінформації про його статки. Тому він подав рапорт про звільнення з органів прокуратури. Але цей крок був зроблений з великими планами на майбутнє: таким чином Кудрявцев-молодший намагався убезпечити себе від люстрації. Для цього він заручився підтримкою суду, ініціатором звернення до якого стала стороння людина, наближена, за свідченнями журналістів, до прокурорської родини Кудрявцевих.
 
На жаль, в Державному реєстрі судових рішень її прізвище приховане за таємничим «Особа 1», тобто позивач, який оскаржив відмову прокуратури застосувати до Євгена Кудрявцева закон про люстрацію. Цікаво, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій прийняв постанову про відмову у задоволенні такого позову, чим підтвердив, що прокуратура у цій справі діяла законно. Прокуратура не оскаржувала його рішення, тому воно набрало законної сили.
 
Але цього виявилося замало. Згодом та ж таємнича «Особа 1» звертається до суду за роз’ясненням: чи є факт подання Євгеном Кудрявцевим 18.02.2014 року рапорту про звільнення з займаної посади підставою для незастосування щодо нього критеріїв, визначених в п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади»? І суддя Арсірій, на її прохання, видає 20 жовтня 2015 року ухвалу, якою звільняє Євгена Курявцева з-під дії люстраційного закону.
 
«Усе може й виглядало би правдоподібним, якби ухвалу про роз’яснення суддя не прийняв щодо постанови про відмову у задоволенні позову. Адже як резолютивна частина постанови про відмову у задоволенні позову може бути не зрозумілою і потребувати роз’яснення?», — дивується експерт ЦППР Роман Куйбіда.
 
Оскарження такої ухвали першої інстанції можливо в апеляційній інстанції. Однак це можуть зробити лише особи, які брали участь у справі. Враховуючи той факт, що схема звільнення через суд прокурора від люстрації є, за свідченнями журналістів, винаходом Кудрявцева-старшого, то бажаючих оскаржити рішення судді Арсірія не буде.
 
Щоправда, прес-служба прокуратури Києва після палкого обговорення у ЗМІ рішення судді Арсірія днями наважилася зробити заяву, що 7 грудня 2015 року слідчого з особливо важливих справ прокуратури міста Києва Євгена Кудрявцева таки люстрували. Тому його сподівання на те, що вдасться відсидітися якийсь час, а потім знову повернутися на роботу в правоохоронні органи, виявилися марними.
 
Проте судове рішення у справі Євгена Кудрявцева ніхто не відміняв. Не виключено, що незабаром ним зможе скористатися низка прокурорів на місцях, які намагатимуться, заручившись підтримкою Феміди, уникнути люстрації. Тож рані чи пізно доведеться вносити відповідні зміни до закону «Про очищення влади». Однак це не зможе запобігти прийняттю незаконних рішень суддями. Адже кричуща безкарність підштовхує їх до цього...