exit
search

Яка відповідальність організаторів та учасників?

Право проводити мирне зібрання є конституційним правом кожної особи. Стаття 39 Конституції України передбачає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Таким чином не може існувати ніякої відповідальності за реалізацію свого гарантованого конституційного права.

Притягнення особи до відповідальності можливе лише за певні заборонені законом дії, які особа може вчинити на мирному зібранні.

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність встановлена за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Стаття 185-1 Кодексу “Про адміністративні правопорушення” передбачає, що
Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.   

Адміністративна відповідальність передбачена також і для посадових осіб. Стаття 185-2 Кодексу “Про адміністративні правопорушення” передбачає, що надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність встановлена у випадку якщо мирне зібрання втратило свій мирний характер і переросло у масові заворушення.
Стаття 294 Кримінального кодексу передбачає, що організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
років.
Кримінальна відповідальність встановлена також у випадку заклику до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.
Відповідно до статті 295 Кримінального Кодексу публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.